Система планування роботи школи
(на допомогу керівникам загальноосвітніх навчальних закладів)

 

Методичні рекомендації підготував Толочкін Ю.С. - методист лабораторії школознавства Житомирського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти.

Удосконалення навчально-виховного процесу багато в чому залежить від наукової організації планування всієї діяльності школи.
Складанню плану завжди передує глибокий комплексний аналіз стану навчально-виховної роботи школи з метою виявлення в ній умов, які забезпечують успіх в роботі, а також розкриття причин, які породжують недоліки.

Комплексний аналіз - це не тільки дослідження ходу та результатів навчальної та виховної роботи, але й вивчення зовнішніх зв'язків школи, які впливають на її діяльність, перспектив розвитку навчально-виховного процесу, педагогічного та учнівського колективів. Результати комплексного аналізу, висновки, які зроблені на його основі, складають одну з наукових вихідних основ для визначення актуальних завдань школи на наступний період із врахуванням при цьому можливостей їх реалізації.
Планування роботи школи регламентується рамками навчальних програм, цілим рядом методичних рекомендацій, наказів вищестоячих органів управління. Під час складання плану роботи необхідно керуватися постановами уряду про школу; наказами Міністерства освіти і науки України та місцевих органів освіти; нормативними документами, інструктивними листами та положеннями, які стосуються роботи окремих ланок; планом роботи рай(міськ)во; орієнтовним змістом виховання в національній школі; результатами аналізу навчально-виховної роботи за минулий навчальний рік та завданнями, які з нього випливають; запитами та міркуваннями вчителів та батьків з питання реалізації завдань, які стоять перед школою; запитами та інтересами дитячого колективу, розумінням суті кінцевої мети, яка має бути досягнута колективом школи в кінці навчального року.

До плану роботи школи ставиться також ряд вимог. Він повинен відображати завдання, які стоять перед школою. Поставлені завдання мають реалізовуватися конкретними заходами по удосконаленню навчально-виховного процесу, управлінню школою в цілому та окремими її підрозділами. Цільова установка в здійсненні контролю повинна мати прямий зв'язок із загальними завданнями школи, які сформульовані на початку плану.

Планування роботи у загальноосвітньому навчальному закладі не виключає право керівників, педагогічних колективів на творчість, різноваріантність у виборі форм і структури планів. Вони повинні бути стислими, конкретними, лаконічними, передбачати заходи, які обов'язково мають бути виконаними і які можна контролювати.

Система планування роботи школи передбачає наявність органічного зв'язку та взаємодії між різними видами планів, які складаються в школі.

У загальноосвітніх навчальних закладах І-ІІІ ступенів встановлюється така система планування.

І. Перспективне прогнозування розвитку матеріально-технічної
бази, кадрового забезпечення та навчально-виховного процесу
загальноосвітнього навчального закладу.

ІІ. План роботи школи на навчальний рік.

III. Календарний план проведення загальношкільних заходів.

IV. Розклад уроків.

V. Особисте тижневе планування роботи керівників школи.

VI. Плани навчально-виховної роботи вчителя.

VII. План роботи методичного об'єднання.

VIII.План роботи класного керівника, вихователя.

IX. План роботи шкільної бібліотеки.

X. План роботи учнів на шкільній навчально-дослідній ділянці.

XI. Плани роботи шкільного гуртка, спортивної секції.

 

Перспективне прогнозування розвитку
матеріально-технічної бази, кадрового
забезпечення та навчально-виховного
процесу загальноосвітнього навчального закладу.

Найбільш оптимальним строком для перспективного прогнозування вважається 5 років, оскільки цей термін передбачений окремими нормативними документами, зокрема "Типовим положенням про атестацію педагогічних працівників України".

Перспективне прогнозування не може бути єдиною за формою і змістом для всіх шкіл. У ньому повинні враховуватись місцеві умови і особливості кожної школи. В перспективному прогнозуванні можуть бути такі розділи: вступ, розвиток матеріально-технічної бази, зміни в сітці класів та контингентів учнів, забезпечення шкот педагогічними кадрами, графік атестації, графік курсової перепідготовки, вивчення системи роботи вчителів, вивчення стану викладання основ наук, вивчення окремих напрямків виховної роботи.

Перспективні завдання можуть бути визначені також в галузі методичної роботи, науково-педагогічних проблем, наукової організації праці вчителя, вивчення, узагальнення і впровадження в практику передового педагогічного досвіду, результатів наукових досліджень, проведення конференцій та педагогічних читань.

План роботи школи на навчальний рік.

Єдиним документом у плануванні роботи школи є річний план. Він складається за участю педагогічного колективу, громадських організацій, відображає найголовніші питання діяльності школи, в обов'язковому порядку обговорюється педагогічною радою.

Розділи річного плану доцільно привести у відповідність до структури закону України "Про загальну середню освіту". Рекомендовані розділи річного плану враховують досвід планування роботи Закусилівської ЗОШ І

ІІІ ступенів Народицького району.

I. Вступ. Основні завдання і педагогічні проблеми на новий навчальний рік у світлі наказів та розпоряджень Міністерства освіти і науки, ОУО, рай(міськ)во. Що ж до науково-педагогічного аналізу діяльності педагогічного колективу за попередній навчальний рік, то його має робити директор школи в доповіді на підсумковій педагогічній раді.

II. Організаційні заходи щодо реалізації Закону України "Про загальну середню освіту". Здійснення всеобучу.
- організація обліку дітей 5-18 років у мікрорайоні школи, охоплення їх навчанням;
- виявлення і влаштування дітей з психофізичними вадами;
- створення умов для систематичного відвідування школи і попередження відсіву школярів: організація підвозу їх до школи і від школи додому та оформлення проїздних документів, укомплектування учнями ГПД, пришкільного інтернату, створення і використання фонду всеобучу, забезпечення учнів гарячим харчуванням, підручниками, учнівським приладдям;
- заходи по організованому початку та закінченню навчального року: укомплектування учнями класів і навчальних груп старшокласників по профілях трудового навчання, розподіл класів по класних кімнатах та змінах навчання, призначення класних керівників, вихователів ГПД, зав. кабінетами, майстернями, керівників методичних об'єднань, керівників гуртків, спортивних секцій тощо; раціональний розподіл педагогічного навантаження, опрацювання розкладу уроків, плану-календаря роботи школи, координаційних графіків навчальних екскурсій, контрольних робіт, інших внутрішних документів щодо навчально-виховного режиму школи; організація планування навчально-виховної роботи вчителів, класних керівників, всіх ланок діяльності школи, організація і проведення підсумкової державної атестації, випуску учнів.

III. Організація роботи по розвитку здібностей і талантів учнів.
- проведення предметних тижнів;
- проведення шкільних олімпіад по предметах; турнірів знавців (поезії, театру, музики, знавців по предметах, переможців по предметах), конкурсів з питань етики і естетики, балу літературних героїв, конкурсу-захисту улюбленої книги, читацького формуляру, виставки наочних посібників, виготовлених переможцями конкурсних змагань по предметах.

IV. Заходи по вихованню учнів на національних традиціях України.
- спільна робота з органами учнівського самоврядування по плануванню роботи, проведення класних та учнівських зборів по організації учнівського самоврядування;
- організація пошукової роботи, уроків народознавства, конкурсів творчих робіт (зокрема "Поріг батьківської хати", вечорів "Ой не ріж косу", "Глибинна течія пам'яті", "Щедрий вечір, добрий вечір", турнірів "А ну-мо хлопці", "А ну-мо дівчата");
- проведення профілактичної роботи по запобіганню аморальної поведінки учнів, організація правовиховної роботи;
- організація виховної роботи за місцем проживання учнів та в мікрорайоні школи.

V. Заходи по санітарно-гігієнічному вихованню і фізичному розвитку учнів.
- бесіди, конкурси, практичні заняття про гігієну харчування в умовах проживання на забрудненій радіонуклідами території;
- організація систематичного вивчення і виконання всіма працівниками і учнями школи санітарних правил та правил з техніки безпеки, пожежної безпеки, виробничої санітарії і гігієни, щодо збереження здоров'я і житія учнів у школі і поза школою (в учбових кабінетах, майстернях, спортивних залах, на перервах, на вулицях і дорогах, на залізничному і водному транспорті, під час екскурсій і походів, на воді і на льоду, при виявленні вибухо- та вогненебезпечних предметів),
- організація медичних оглядів школярів та профілактика захворювань зору, слуху, опорно-рухового апарату,
- простудних; санітарно-гігієнічна пропаганда, здійснення статевого виховання, попередження випадків пияцтва, куріння та наркоманії;
- організація спортивних змагань та спортивних тижнів, спортивних турнірів;
- ДПЮ і військово-патріотичне виховання: заходи по забезпеченню якісного виконання програм з ДПЮ, організації військово-патріотичного виховання учнів, морально-психологічній і практичній підготовці їх. до захисту незалежної України, служби в Збройних силах України.

VI. Організація професійних консультацій учнів та їх продуктивної праці.
- виховання в учнів любові до праці, глибокої поваги до людей праці, тиждень ознайомлення учнів з професіями, необхідними для району (міста);
- планування профорієнтаційної роботи з учнями по класах;
- організація в процесі трудового навчання продуктивної праці учнів, розвиток технічної творчості, конструкторського мислення школярів;
- організація суспільно-корисної праці учнів.

VII. Заходи по педагогізації батьків.
- пропаганда педагогічних знань серед батьків та населення, організація роботи школи молодого батька, молодої матері, проведення батьківських конференцій, зборів, випуск стінних газет;
- проведення батьківських рейдів в мікрорайоні школи;
- виявлення батьків, які не забезпечують правильного сімейного виховання дітей та організація роботи з ними.

VIII. Координація дій школи з місцевими Радами народних депутатів.
- спільна робота з виконкомом сільської Ради по питаннях встановлення нормативів бюджетного фінансування, про надання допомоги дітям з багатодітних сімей, про організацію професійного консультування учнів та їх продуктивної праці;
- обговорення на виконкомі сільської Ради питань соціального захисту вчителів, стану харчування учнів, їх підвозу, оздоровлення в процесі навчання та під час канікул, підготовки школи до нового навчального року.

IX. Робота по забезпеченню професійних знань та вмінь вчителів школи.
- плани і тематика роботи педагогічної ради і нарад при директору;
- організація вивчення і виконання нормативних документів про школу;
- напрямки діяльності методичних об'єднань по впровадженню в навчально-виховний процес здобутків педагогічної науки і передового педагогічного досвіду, по забезпеченню високої ефективності кожного уроку, єдності навчальної, позакласної і позашкільної роботи, вирішенню завдань виховання національної самосвідомості, морального, етичного, фізичного виховання, тематика лекцій для педколективу, семінарів, учительських конференцій, педагогічних читань і виставок;
- забезпечення планової курсової і семінарської перепідготовки вчителів, наставництво і стажування молодих спеціалістів, надання індивідуальної методичної допомоги окремим вчителям;
- заходи по черговій атестації вчителів.

X. Організація фінансово-господарської діяльності школи та створення матеріально-технічної бази.
- аналіз бюджетних асигнувань на наступний рік та складання плану його використання;
- заходи по підготовці навчально-матеріальної бази школи до нового навчального року, поповнення і обладнання кабінетів, майстерень, бібліотеки навчально-наочними посібниками, інструментами, книгами, забезпечення класів (кабінетів) меблями, підготовка робочих місць для вчителів тощо;
- ремонт та оформлення школи, завезення палива;
- залучення коштів спонсорів до зміцнення навчально-матеріальної бази;
- поповнення бібліотечного фонду літературою, підручниками;
- поліпшення побутових умов у пришкільному інтернаті, для роботи ГПД;
- розширення і обладнання спортивного комплексу;
- організація роботи технічного персоналу.

XI. Координація внутрішкільного контролю.

1. Організація контролю за виконанням урядових рішень в галузі освіти, наказів та розпоряджень Міністерства освіти і науки України, органів освіти, нормативних документів про школу, пропозицій
інспекторських обстежень школи, рішень педагогічної ради. власних наказів
та річного плану роботи школи.

2. Використання різних форм контролю з метою підвищення його ефективності, впливу на рівень і результативність навчально-виховного процесу:
- перевірка і затвердження планів навчально-виховної роботи вчителів, усіх ланок діяльності школи;
- аналіз виконання навчальних програм, викладання окремих предметів (особливо нововведених), навантаження учнів домашніми завданнями, постановки позашкільної роботи;
- вивчення системи роботи вчителів, вихователів, зокрема тих, які підлягають черговій атестації;
- вивчення та аналіз якості знань, умінь і практичних навичок учнів, рівня вихованості школярів, згуртованості класних і загальношкільних колективів учнів (директорські контрольні роботи, класно-узагальнюючий контроль);
- перевірка роботи по попередженню неуспішності, відсіву учнів з школи, правопорушень і аморальних вчинків, індивідуальної роботи з дітьми і підлітками, які вимагають особливої педагогічної уваги;
- контроль за веденням класних журналів та іншої шкільної документації;
- перевірка виконання рекомендацій, даних по результатах попередньої атестації вчителів, післякурсових завдань.

3. Здійснення оперативного контролю за станом техніки безпеки і охорони праці, пожежної безпеки, за роботою по попередженню травматизму й нещасних випадків з дітьми.

Календарний план проведення загальношкільних заходів.

Календарний план проведення загальношкільних заходів складається на семестр і є спільним документом адміністрації, профспілкової організації та органів учнівського самоврядування.

У плані визначаються дати, дні і години проведення загальношкільних заходів: засідань педагогічної ради, профспілкових зборів, засідань методичних об'єднань та інших колективних форм методичної
роботи, засідань та загальних зборів органів учнівського самоврядування, шкільних і класних зборів батьків, роботи учнівських гуртків, студій і спортивних секцій, відзначення знаменних дат, проведення інших загальношкільних заходів.

Календарний план має забезпечити економну і раціональну витрату часу, не допускати перевантаження вчителів і учнів.

Розклад уроків.

Розклад уроків повинен враховувати оптимальне співвідношення навчального навантаження протягом тижня, а також правильне чергування протягом дня і тижня предметів природничо-математичного і гуманітарного циклів з уроками музики, образотворчого мистецтва, трудового навчання та основ здоров'я і фізичної культури.

Для учнів 5-9 класів спарені уроки допускаються при проведенні лабораторних і контрольних робіт, написанні творів, уроків трудового навчання. У 10-12-х класах допускається проведення спарених уроків з основних і профільних дисциплін (предметів).
При складанні розкладу уроків необхідно враховувати динаміку розумової працездатності учнів протягом тижня.

Сучасними науковими дослідженнями встановлено, що найвища активність розумової діяльності у дітей шкільного віку припадає на інтервал з 10 до 12-ої години. Цей час характеризується найбільшою ефективністю засвоєння матеріалу при найменших психофізичних затратах організму.
Тому в розкладі уроків для молодших школярів предмети, що вимагають значного розумового напруження, повинні проводитися на 2-3 уроках, а для учнів середнього і старшого віку - на 3-4 уроках.

Неоднакова розумова діяльність учнів і в різні дні навчального тижня: її рівень зростає до середини тижня і залишається низьким на початку (понеділок) і в кінці (п'ятниця) тижня.

Тому розподіл навчального навантаження протягом тижня повинен І бути таким, щоб найбільший його обсяг припадав на вівторок, середу. На ці І дні в шкільний розклад необхідно вносити предмети, які потребують великого розумового напруження або ті, які не вимагають значного навантаження, але в більшій кількості, ніж в інші дні тижня.
Вивчення нового матеріалу, контрольні роботи найкраще проводити на ІІ-ІУ уроках дня посеред тижня.

Предмети, які вимагають значних затрат часу для виконання домашніх завдань, не повинні групуватися в один день у розкладі занять.
Необхідно проводити оцінку розкладу уроків. Для цього пропонуємо використовувати методику, розроблену Н.П. Гребняком і В.В. Машиністовим (1993 р.). За цією методикою кожний навчальний предмет має різний бал складності:

При правильно складеному розкладі уроків найбільша кількість балів за день по сумі усіх предметів повинна припадати на вівторок і (або) середу.
Для учнів молодшого і середнього віку розподіляти навчальне навантаження в тижневому циклі слід таким чином, щоб його найбільша інтенсивність (по сумі балів за день) припадала на вівторок і середу, в той час як четвер був дещо полегшеним днем.

Розклад складено неправильно, коли найбільше число балів за день припадає на перший та останній робочі дні тижня або коли воно однакове у всі робочі дні.

Робочий тиждень передбачає для учнів першого класу протягом навчального року додатковий розвантажувальний день - четвер, у розклад якого не вводяться предмети, що потребують значного розумового напруження (математика, мови).

Режим роботи загальноосвітнього навчального закладу визначається ним на основі нормативно-правових актів та за погодженням з територіальними установами державної санітарно-епідеміологічної служби.
Допустима сумарна кількість годин (уроків) тижневого навантаження учнів наводиться в таблиці

Початок занять у загальноосвітніх навчальних закладах повинен бути не раніше 8 години.

При двозмінному режимі навчання початок занять у другу зміну організовується не пізніше 14 годин, закінчення - не пізніше 19²⁰ год.
Учні 1 - 2 класів, випускних та класів компенсуючого навчання навчаються лише у першу зміну.

Учні 3-5 класів можуть навчатися у першу зміну або у підзміну з початком занять не пізніше 12 годин.

Починати заняття як в першу, так і в другу зміну слід в один і той же час протягом навчального року.

Навчання у загальноосвітніх навчальних закладах нового типу організовується в одну (першу) зміну.

Особисте тижневе планування роботи керівників школи.

Директор школи, його заступники з навчально-виховної та виховної роботи відповідно до річного плану роботи школи складають тижневі плани довільної форми, які мають сприяти чіткій і цілеспрямованій їх діяльності.
Тижневий план складається в кінці чи на початку тижня після аналізу роботи школи. План обговорюється на нараді при директорі. В ньому відмічається, що було виконано, а що залишилось не вирішеним.

Плани навчально-виховної роботи вчителя.

Календарне планування навчального матеріалу здійснюється вчителем згідно із навчальними програмами. На основі календарних вчителі розробляють поурочні плани, структура і форма яких визначаються ними самостійно.
Поурочний план може бути складений у вигляді конспекту, тез, таблиць тощо.

План роботи методичного об'єднання (кафедри).

Робота методичного об'єднання учителів, класних керівників, вихователів планується на поточний навчальний рік відповідно до рекомендацій щодо організації і проведення методичної роботи з педагогічними кадрами в системі післядипломної педагогічної освіти і спрямовується на поліпшення науково-теоретичної, методичної та практичної підготовки педагогічних кадрів закладу або регіону.
У плані мають бути відображені результативність і підсумки методичної роботи за попередній навчальний рік, зокрема, стан виконання навчальних програм, рівень і якість навчальних досягнень учнів тощо.
План має містити завдання Методичного об'єднання на поточний навчальний рік, основні напрямки роботи об'єднання, що випливають із завдань розбудови національної системи освіти, аналізу стану навчально-виховного процесу і стану освіти у навчальному закладі або регіоні.
План методичного об'єднання доцільно складати за такими розділами.
1. Вступ.У вступі визначається проблемна тема, над якою має працювати методичне об'єднання та основні напрямки роботи по вирішенню цієї теми і які мають випливати з аналізу діяльності та діагностики педагогів.
2. Вивчення, узагальнення і впровадження передового педагогічного досвіду в практику роботи вчителя

3. Список вчителів та визначення тем, над якими вони мають працювати протягом навчального року

4. Тематика засідань

На засіданнях методичних об'єднань (кафедр) повинні розглядатися нормативно-правові документи щодо організації навчально-виховного процесу в закладах освіти, актуальні проблеми методики викладання шкільних дисциплін, проведення навчально-виховних занять.
Крім того, члени методичних об'єднань (кафедр) мають знайомитися з методикою вивчення складних тем навчальних програм, розглядати матеріали моніторингу навчально-виховного процесу, рівень і якість загальної підготовки школярів, обмінюватися досвідом, проводити огляди навчально-методичної літератури, педагогічної преси тощо.
У процесі роботи методичних об'єднань (кафедр) належна увага має приділятися заслуховуванню і обговоренню доповідей, проведенню уроків та виховних заходів, ділових педагогічних ігр, практичних занять. Варто визначати завдання по підготовні до наступного засідання,
План методичного об'єднання (кафедри) може бути складений за блочно-модульним принципом, що містить три напрямки (блоки) його діяльності: пізнавальну, тематичну та узагальнюючу.

Плани методичної роботи з педагогічними кадрами та їх реалізація, як і вся система заходів методичного характеру в системі післядипломної педагогічної освіти, мають бути максимально спрямовані на формування професійно-педагогічної та соціально-психологічної культури педагогів, розширення і поглиблення знань, продукування ними нових педагогічних ідей, технологій навчання та виховання в сучасних умовах.

Структура плану роботи класного керівника, вихователя.

1. Аналіз рівня вихованості учнів і розвитку колективу.
Рівень громадської активності учнів, традицій, мікроклімат в колективі, культура поведінки, ступінь розвитку самоврядування, громадської думки, позиції батьків по дотриманню єдиних педагогічних вимог. Виходячи з даного аналізу визначаються конкретні реальні виховні завдання.

2. Основні виховні заходи по організації і розвитку класного колективу.
Класні години, збори, трудові справи, походи, екскурсії, зустрічі, конкурси, робота творчих груп за інтересами, участь у вікторинах, виставках, відвідування театрів, музеїв...

3. Індивідуальна робота з дітьми.
Передбачаються методи і прийоми по залученню конкретних учнів до підготовки і проведення значущих справ.

4. Організація справ по охороні життя і здоров'я дітей.
Вся запланова робота в даному розділі знаходиться в безперервному зв'язку з 2 розділом. Передбачаються практичні заняття по дотриманню правил вуличного руху, по формуванню санітарних навичок, по техніці безпеки і т.д.

5. Робота з батьками.Вказуються форми роботи по залученню батьків до навчально-виховного процесу, відвідування дітей вдома, консультації, контакти з підприємствами, де працюють батьки, лекторії, визначаються форми надання допомоги батьків і громадськості в організації виховного процесу в школі.

6. Взаємодія з учителями-предметниками і вихователями, що працюють в класі, керівниками гуртків, адміністрацією.
Відвідування уроків з метою визначення рівня засвоєння учнями знань, робота з медсестрою по вивченню здоров'я кожного учня і т.д.

План роботи шкільної бібліотеки.

План роботи шкільної бібліотеки складає бібліотекар школи за участю шкільних методичних об'єднань, учителів-словесників, класних керівників, вихователів на період з 1 вересня поточного до 1 вересня наступного року за такою ж формою, як і план роботи школи. Затверджує його педагогічна рада до початку навчального року.

У плані передбачені такі питання:

• заходи по обладнанню шкільної бібліотеки;
• комплектування, поповнення і збереження книжкових фондів бібліотеки; створення фондів шкільних підручників;
• організація бібліотечного активу, гуртків і робота з ними;
• керівництво позакласним читанням учнів (робота по залученню їх до шкільної бібліотеки, бесіди, лекції, пропаганда книги, зокрема складання списків рекомендованої літератури, організація виставок, оформлення стендів, тематичних плакатів; масова робота: голосні читання,
• конкурси, вікторини, зустрічі з письменниками, обговорення книг, конференції, диспути, літературні ранки, відзначення знаменитих дат);
• робота з формулярами читачів.